Освітня програма

Закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 6 Ізюмської міської ради на 2021/2022 навчальний рік

ВСТУП.

Заклад (ясла-садок) № 6 Ізюмської міської ради комунального типу власності. Діяльність ЗДО (згідно зі статутом) направлена на реалізацію основних  завдань дошкільної освіти.

Мова навчання – державна.

Відповідно до Положення про ЗДО № 6 та наказу Міністерства освіти і науки України «Про затвердження гранично допустимого навантаження на дитину в дошкільних навчальних закладах різних типів та форми власності» від 20.04.2015 № 446, листа КВНЗ ХАНО  «Методичні рекомендації щодо організації освітнього процесу в дошкільних навчальних закладах Харківської області відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.04.2015 № 446 «Про затвердження гранично допустимого навантаження на дитину в дошкільних навчальних закладах різних типів та форми власності» від 24.12.2015 № 1199, навчальний рік  починається 1 вересня і закінчується 31 травня наступного року.

Канікули, під час яких заняття з вихованцями не проводяться, проходять з 19 жовтня по 23 жовтня; з 28 грудня по 8 січня; з 22 березня по 26 березня; з 01 червня по 31 серпня. У період канікул з дітьми проводиться фізкультурно-оздоровча і художньо-естетична робота.

Організація освітньої діяльності Закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 6 Ізюмської міської ради (далі –  заклад дошкільної освіти) у 2021/2022 н. р. здійснюється відповідно до діючих нормативно-правових документів.

 Освітня діяльність проводиться у відповідності до чинних освітніх програмам:

- за освітньою програмою для дітей двох до семи років «Дитина» (наук. кер. В.О.Огнев’юк), затверджена листом МОН України від 09.11.2020 № 1/11-16163;

 Пріоритетний напрям роботи дошкільного навчального закладу: «Створення відповідного виховного простору як умова ефективного морально-духовного розвитку особистості дитини»

Пріоритетами змістового наповнення на 2021/2022 навчальний рік обрано:

1.Продовжити формувати системи ціннісного ставлення особистості до соціального природного довкілля та самого себе.

2.Розвивати  естетичну культуру у дошкільників в процесі театралізовано-ігрової діяльності.

3.Оптимизувати роботу з формування виразності мови дошкільників шляхом впровадження інноваційних методів роботи з художньо-мовленнєвої діяльності та формування соціального досвіду дітей шляхом розвитку мовлення .

Мета освітньої програми - реалізація комплексу розвивальних, виховних, навчальних функцій та змістовних напрямів організації життєдіяльності в межах вікової компетентності дітей від 2 до 6 років із поступовим ускладненням змістовної наповнюваності на кожному віковому етапі.

Завдання програми - сформованість мінімально достатнього та необхідного рівня освітніх компетенцій дитини перших 6 років життя, що забезпечує її повноцінний психофізичний та особистісний розвиток і психологічну готовність до навчання у школі. Визначені Базовим компонентом дошкільної освіти вимоги до обсягу необхідної інформації, життєво важливих 6 умінь і навичок, системи ціннісних ставлень до світу та самої себе відображені у програмі є обов’язковими для виконання всіма учасниками освітнього процесу.

Освітня програма містить:

- загальний обсяг навантаження та очікувані результати навчання здобувачів освіти;

- перелік, зміст, тривалість і взаємозв’язок освітніх галузей та/або предметів, дисциплін тощо, логічну послідовність їх вивчення;

- форми організації освітнього процесу;

- опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;

- інші освітні компоненти.

Зміст освітньої програми передбачає:

- формування основ соціальної адаптації та життєвої компетентності дитини;

- виховання елементів природодоцільного світогляду, розвиток позитивного емоційно-ціннісного ставлення до довкілля;

- утвердження емоційно-ціннісного ставлення до практичної та духовної діяльності людини;

- розвиток потреби в реалізації власних творчих здібностей.

1. Загальний обсяг навантаження та очікувані результати навчання здобувачів освіти.

Обсяг навантаження на дитину, а саме розподіл занять на тиждень в організованих видах діяльності укладається за змістовними освітніми лініями відповідно до наказу МОН України від 20.04.2015 № 446 «Гранично допустимого навантаження на дитину у дошкільних навчальних закладах різних типів та форм власності».

Тижневий розподіл занять

на 2021/2022 навчальний рік у відповідності до освітньої програми для дітей

від 2 до 7 років «Дитина»

* театральна діяльність здійснюється протягом дня в усіх вікових групах.
** години, передбачені для фізкультурних занять, не враховуються під час визначення гранично допустимого навчального навантаження на дітей.

*** Максимально  допустиме  навчальне навантаження визначають шляхом множення загальної кількості  занять на тиждень, відведених на вивчення освітніх ліній  у віковій групі, на тривалість   заняття   залежно  від віку вихованців.

Тижневий розподіл занять

в ЗДО № 6 на канікулярний період 2021/2022 навчального року

за освітньою програмою для дітей від 2 до 7 років «Дитина»

ü    освітня робота з фізичного розвитку проводиться щоденно в інші режимні моменти, 1 раз на тиждень пішохідний перехід, дитячий туризм. Години, передбачені для фізичного розвитку обов’язково фіксуються.

ü    години, передбачені для фізкультурних занять, не враховуються під час визначення гранично допустимого навчального навантаження на дітей.

Очікуванні результати навчання дошкільників відповідають змісту освітньої діяльності в дошкільному закладі та спрямованні на формування та розвиток компетентностей вихованців відповідно до освітніх ліній Базового компонента:

Дотримання змісту, взаємозв’язку та логічної послідовності реалізації освітніх ліній Базового компоненту забезпечується та відображається у плануванні педагогів закладу.

2. Перелік, зміст, тривалість і взаємозв’язок освітніх галузей та/або  предметів, дисциплін тощо, логічну послідовність їх вивчення.

Освітній процес у закладі будується на відповідному програмово-методичному забезпеченні та представляє єдиний комплекс освітніх компонентів для досягнення вихованцями результатів навчання (набуття компетентностей), визначених Базовим компонентом дошкільної освіти, чинними освітніми програмами.

Відповідно до Базового компоненту дошкільної освіти у закладі дошкільної освіти визначено зміст і структуру освітнього процесу за інваріантною складовою.

Інваріантна складова змісту дошкільної освіти сформована на державному рівні і є обов’язковою. Інваріантну частину змісту освіти систематизовано відповідно до Базового компонента дошкільної освіти за освітніми лініями: «Особистість дитини», «Дитина в соціумі», «Дитина в природному довкіллі», «Дитина у світі культури», «Гра дитини», «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі», «Мовлення дитини». У закладі забезпечується неперервність змісту освітніх ліній, а також наступність дошкільної та початкової ланок. Виключення з інваріантної частини будь-якої з освітніх ліній порушує цілісність розвитку дитини на рівні дошкільної освіти і наступність її в початковій школі.

Організація життєдіяльності дітей з урахуванням освітніх ліній, що включені до інваріантної дає змогу забезпечити належний рівень соціально-особистісного розвитку дітей дошкільного віку в структурі неперервної освіти.

Дотримання змісту, взаємозв’язку та логічної послідовності реалізації освітніх ліній Базового компоненту забезпечується та відображається у плануванні педагогів закладу.

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у чинних освітніх програмах, на які зорієнтовано діяльність педагогів ЗДО.

Мета сучасного дошкілля полягає передусім у тому, щоб виховувати дитину, яка вміє самостійно та творчо працювати і жити.

Розвивальні технології значно розширюють можливості дитини і, відповідно, сприяють більш високому розвитку уваги, сприйняття, пам’яті та мислення. Застосування інновацій у пізнавальному розвитку дошкільника допомагає вирішувати такі питання у вихованні та розвитку дошкільників:

- здійснення системного підходу в ознайомленні дошкільників з навколишнім світом розвитку мислення;

- виховання інтересу до особистих відкриттів через пошуково-дослідницьку діяльність;

- формування у дошкільнят особистісних якостей, які будуть необхідні для життя у сучасному соціумі:

- розвиток навичок визначення та розв’язання проблем, що постають перед дитиною.

Тому розвиток у дошкільників узагальнених способів розумової діяльності шляхом використання інноваційних технологій, засобів побудови ними своєї пізнавальної діяльності – важлива засада формування у них життєвої компетентності, вміння орієнтуватися в мінливому навколишньому світі, пристосовуватися до нових умов життя, продуктивно та гармонійно взаємодіяти з довкіллям.

Використання інноваційних педагогічних технологій педагогами дошкільного закладу.

3. Форми організації освітнього процесу

Реалізуючи вищезазначений зміст освітнього процесу, вихователі забезпечують досягнення очікуваних результатів навчання через організацію життєдіяльності дітей, який відповідає особливостям вікової періодизації.

Організація життєдіяльності дітей дошкільного віку.

Організація життєдіяльності дітей з урахуванням освітніх ліній, що включені до інваріантної та варіативної складових, дає змогу забезпечити належний рівень соціально-особистісного розвитку дітей дошкільного віку в структурі неперервної освіти.

Педагоги сприймають кожну дитину, як індивідуальну особистість з власними інтересами та потребами. Під час освітньої діяльності вихователі дотримуються основних принципів успішного виховання дошкільника, а саме: принцип рівності; принцип діалогічного спілкування; принцип спільної участі дорослих і дітей в організації життя групи; принцип орієнтації на кожну дитину як на індивідуальність; принцип пріоритету родинного виховання.

Педагогічним колективом обрано наступний вид планування: модель – за режимними моментами; принцип: блочно-тематичний метод проектів.

Відповідно до Базового компоненту дошкільної освіти в дошкільному закладі визначено зміст і структуру освітнього процесу за інваріантною  складовою.

 З метою забезпечення якості надання освітніх послуг поширеним типом занять у поточному навчальному році у всіх вікових групах будуть інтегровані заняття у рамках блочно-тематичної організації освітнього процесу. Види інтегрованих занять:

- соціально-природознавчої тематики;

- з пріоритетом інтелектуально-мовленнєвих завдань;

- з пріоритетом логіко-математичних завдань;

- з пріоритетом художньо-продуктивної діяльності.

Інтеграція сприяє значному скороченню організованих форм навчальної діяльності та істотно знижує навчальне навантаження на дітей. При цьому тривалість інтегрованого заняття може дещо збільшуватись за рахунок постійної зміни різних видів дитячої діяльності (на 5, 10, 15 хвилин відповідно в молодшій, середній, старшій групах), проте інтегроване заняття може замінити всі інші, крім занять з фізичної культури й музичного виховання.

Педагогів орієнтовано на зміну підходів до планування освітнього процесу, а саме: зменшення кількості розрізнених занять, розширення та впровадження різних видів діяльності.

Організована освітня діяльність планується переважно у першу половину дня. Її планують і проводять відповідно до програмових завдань з урахуванням умов розвивального предметного, природного, соціального середовища і потреб, інтересів, запитів, здібностей дітей. Життєдіяльність дітей наповнюється цікавим змістом упродовж кожного дня й усього вікового періоду. При цьому орієнтиром у доборі засобів розвивального, виховного та навчального впливів на особистість є психологічний вік дитини та її життєвий досвід.

Організоване навчання у формі занять проводиться починаючи з 3-го року життя. Індивідуальні й підгрупові ігри-заняття проводяться для дітей 2-го року життя.

Залучення дітей до організованих занять з огляду на закономірності у зміні працездатності, активності дитячого організму, особливостей перебігу уваги, процесів пам’яті й мислення дітей – це період у ранкові години від 09.00. до 11.00.

Тривалість занять становить:

Ранній вік – до 10 хвилин

Молодша група – 15 хвилин

Середня група - 20 хвилин

Старша – 25 хвилин

Кількість занять на день становить:

- для дітей раннього віку – 2-3 заняття;

- для дітей молодшого дошкільного віку – 2-3 заняття;

- для дітей середнього дошкільного віку – 2-3 заняття;

- у старшому дошкільному віці - 3 заняття щодня.

В другій половині дня вихователі проводять гурткову роботу за парціальними програмами, тривалість якої від 15-25 хвилин залежно від віку дітей.

Тривалість занять можна збільшувати чи зменшувати залежно від коливань інтересу, бажань, працездатності, складності завдань тощо.

Розпорядок занять у дошкільному закладі мобільний, динамічний, гнучкий. Освітній процес носить характер опосередкованого навчання, і здійснюється під час спільної діяльності дитини і дорослого.

Тип заняття обирає та уточнює вихователь самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених в освітніх програмах.

 Рівномірно розподіляються види активності за основними видами діяльності протягом дня в залежності від бажань та інтересу дітей. Крім спеціально організованої освітньої діяльності передбачається самостійна діяльність дітей:

• ігри (дидактичні, сюжетно-рольові, рухливі,  ігри з піском та водою та ін.);

• спостереження;

• пошуково-дослідницька діяльність;

• самостійна художня діяльність тощо.

Оздоровчий та фізичний розвиток проводиться в ЗДО у відповідності до нормативної бази:

Листи МОН України:

- " Щодо організації фізкультурно-оздоровчої роботи у дошкільних навчальних закладах» від 02.09.2016 № 1/9-456;

-   "Про організацію фізкультурно-оздоровчої роботи в дошкільних навчальних закладах у літній період" від 23.05.2012 № 1/9-413.

В роботі використовується методика Є.Вільчковського та Н.Денисенко.

Фізичне виховання дітей передбачає проведення:

• ранкової гімнастики;

• гімнастики пробудження;

• занять фізичною культурою;

• рухливих ігор та ігор спортивного характеру;

• загартування;

• фізкультурних хвилинок під час занять;

• фізкультурних пауз між заняттями;

В дошкільному закладі працює психологічна служба, у відповідності до нормативної бази про психологічну службу, саме:

наказів МОН України:

- «Про затвердження плану заходів МОН щодо розвитку психологічної служби» від 08.08.2017 № 11-27.

 листів МОН України:

- «Про виховну роботу» від 27.07.2017 № 1/9-413;

- «Про пріоритетні напрямки роботи психологічної служби» від 28.07.2017 № 1/9-414.

Свою практичну діяльність практичний психолог спрямовує на:

-  розвивальна роботу за програмою розвитку емоційної сфери «Малюємо піском». Автор укладач практичний психолог Зміївського ДНЗ ( ясла-садок)№ 1 Ю.А. Каяфюк. Погоджено: Завідувач Центру практичної психології та соціальної роботи КВНЗ ХАНО В.Носенко. Виконавець К.Тихонова.

- «Розвивальні ігри та вправи для дітей 3го та 4го року життя». Лист ІМЗО від 17.02.2016 № 2.1/12-Г – 54

- «Розвивальні ігри та вправи для дітей 5го року життя». Лист ІМЗО від 17.02.2016 № 2.1/12-Г – 55

- Розвивальна робота за комплексом занять для дітей середнього та старшого дошкільного віку. «Формування правильної звуковимови засобами ігрових та муз-рітмичних вправ». Автор укладач практичний психолог Чугуївського ДНЗ (ясла – садок № 3) Ж.О.Озацька. Погоджено: Завідувач Центру практичної психології та соціальної роботи КВНЗ ХАНО В.Носенко. Виконавець К.Тихонова.

- «Розвивальні ігри та вправи для дітей 6го року життя». Лист ІМЗО від 17.02.2016 № 2.1/12-Г – 56

Заняття проводяться з підгрупою дітей (10-12 дітей). Тривалість занять не перевищує норм визначених для навчальних закладів.

4. Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти.

Внутрішня система забезпечення якості освіти розроблена відповідно до вимог Закону України «Про освіту» від 05 вересня 2017 року №2145 – VІІІ (ст..41. Система забезпечення якості освіти), Статуту закладу освіти.

Контрольно-аналітичну діяльність у закладі здійснюють завідувач та вихователь-методист за постійного психологічного супроводу практичного психолога.

Метою контрольно-аналітичної діяльності є забезпечення якості освітнього процесу і надання кожному педагогові конкретної допомоги, удосконалення педагогічного процесу у всіх групах. Цієї мети адміністрація досягає завдяки:

- вивченню стану освітнього процесу та оцінювання його результатів, виробленню рекомендацій щодо розвитку та саморозвитку особистості педагога, дитини на основі їхніх природних задатків;

- виявленню факторів та умов, що позитивно і негативно впливають на освітній процес в ЗДО;

- делегуванню відповідальності педагогам, які досягають стабільно високих результатів, сприянню переходу їх до самоконтролю.

Мета контролю — забезпечити оптимальні для кожного педагога і дитини результати на основі творчої різноманітності методик, технологій, урахування можливостей та інтересів вихованця заради його розвитку.

Внутрішній контроль передбачає:

- контроль за змістом різних аспектів діяльності ЗДО: організаційно-педагогічної, освітньої, соціально-психологічної, медико-соціальної, фінансово-господарської та ін.;

- контроль за освітнім процесом.

Контроль має бути регулярним, систематичним, дієвим, гласним. При цьому слід дотримувати нижченаведених умов організації контролю.

Форми контролю (за охопленням об’єктів контролю):

комплексний;

тематичний;

оперативний;

вибірковий.

Одним із видів контролю є проведення моніторингу досягнень дітей дошкільного віку. Моніторінг показників компетентності дітей старшого дошкільного віку, проводиться у відповідності до методичних рекомендацій «Науково-методичний супровід організації та проведення державної атестації навчальних закладів» за редакцією Л.Д.Покроєвої, «Моніторингу якості освіти» Харків, 2013 та методичного посібника «Моніторинг досягнень дітей дошкільного віку згідно з Базовим компонентом дошкільного віку», Тернопіль, 2017.

Результати освітньої діяльності педагогів закладу з формування у дітей компетентностей визначаються шляхом проведення моніторингових досліджень:

5. Варіативна складова організації освітньої діяльності.

Варіативна складова Базового компонента дошкільної освіти може бути реалізована за чинними комплексними і парціальними програмами з урахуванням особливостей регіону, навчального закладу, індивідуальних можливостей, здібностей, потреб розвитку дітей та (або) побажань батьків чи осіб, які їх замінюють і окреслює орієнтовний додатковий зміст освітніх послуг, засвоєння якого всіма дітьми дошкільного віку не є обов’язковим і забезпечується на задоволення індивідуальних інтересів, бажань, здібностей через різні форми здобуття дошкільної освіти.

У варіативній складовій Базового компоненту дошкільної освіти визначено освітні лінії «Комп’ютерна грамота», «Іноземна мова», «Хореографія», «Шахи», реалізацію яких передбачають ряд  комплексних  та парціальних програм.

Варіативна складова освітньої діяльності закладу дошкільної освіти може бути розширена іншими видами дитячої діяльності відповідно до індивідуальних інтересів і потреб дітей, запитів і побажань батьків, наявних умов у закладі для розвитку дошкільників.

Для реалізації варіативної частини Базового компонента дошкільної освіти Міністерством освіти і науки схвалено ряд парціальних програм.  

Парціальні програми:

- поглиблено висвітлюють один або декілька близьких змістових компонентів, напрямів за освітніми лініями, видами діяльності, лініями розвитку;

- доповнюють зміст інваріантної та/чи варіативної складової чинних комплексних програм і є додатковими для них;

- можуть самостійно окреслювати завдання і зміст роботи з реалізації певної складової варіативної частини Базового компонента дошкільної освіти.

Варіативна складова Базового компонента дошкільної освіти в Ізюмському закладі дошкільної освіти реалізовується через організацію гурткової роботи та впровадження парціальних програм вихователями.

У роботі з дітьми  використовуються  парціальні програми, що були схвалені комісією з дошкільної педагогіки та психології Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України:

- парціальна програма з розвитку соціальних навичок ефективної взаємодії дітей від 4 до 6 – 7 років «Вчимося жити разом» (автор Т. О. Піроженко, О. Ю. Хартман), схвалено лист ІМЗО від 13.06.2016 № 2.1/12-Г-363) – молодший та середній дошкільний вік;

- програма національно-патріотичного виховання дітей дошкільного віку «Україна – моя Батьківщина» (автор О. М. Каплуновська), схвалено комісією з дошкільної педагогіки і психології Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, лист ІМЗО від 25.03.2016 № 2.1/12-Г-85 – старший дошкільний вік.

Ці програми інтегруються в освітню діяльності у групах дошкільного віку.

- програма з валеологічного виховання дітей дошкільного віку «Про себе треба знати, про себе треба дбати», (автор Лохвицька Л.В.) лист ІІТЗО від 25.07.2014 № 14.1/12-Г-1359) старший  та середній дошкільний вік (гурткова робота);

Гурткова робота передбачається планом роботи на рік. Відповідно до Програм плануються заняття гуртків. Гурткова робота запланована у другій половині дня. Проводиться аналіз результативності роботи гуртків. Презентація результатів роботи проводиться на батьківських зборах, конференціях, педагогічній раді, загальних зборах колективу.

6. Педагогіка партнерства.

Педагогіка партнерства передбачає вміння забезпечити плідну співпрацю з дітьми та батьками на засадах взаємної довіри й поваги. Партнерська взаємодія є потребою часу, особливо нині, коли зрештою прийшло усвідомлення, що поодинці складно досягти вагомих результатів. Важливо, що при цьому всі сторони партнерства усвідомлюють відповідальність за результати співпраці. Адже партнерство базується на таких принципах, як: взаємовигідність; відкритість; добровільність; унормованість; різноманітність застосованих технологій.  

 Нині ефективність дошкільної освіти пов’язана з організацією освітнього процесу на засадах педагогіки партнерства. Це спонукає оновити зміст і форми співпраці педагогів закладів дошкільної освіти з батьками вихованців Робота з батьками завжди була традиційною складовою дошкільної освіти, адже заклад дошкільної освіти є першим соціальним середовищем, до якого дитина потрапляє із сім’ї. Дорослі учасники освітнього процесу мають усвідомити значущість партнерської взаємодії між закладом освіти і родиною, оскільки така співпраця покликана створити сприятливі умови для виховання здорової, соціально адаптованої, всебічно розвиненої дитини. Пошук шляхів, спрямованих на формування взаєморозуміння та довіри, побудови партнерської взаємодії між закладом і родиною, має ініціювати педагогічний колектив.   Напрями співпраці закладу дошкільної освіти з родинами:

- створення інформаційно-просвітницького простору для батьків та інших членів родини, які беруть участь у вихованні

- дитини підвищення фахової майстерності педагогів через ознайомлення з родинним досвідом виховання

- сприяння інтеграції родинного виховання в суспільне

- заохочення батьків брати активну участь в освітньому процесі

- узгодження понять, цінностей, педагогічної позиції досягнення

- єдність виховних впливів на дитину в родині та закладі дошкільної освіти

- формування у педагогічних працівників та батьків позитивного ставлення до партнерської взаємодії, спонукання їх до дій і моделей поведінки, орієнтованих на взаєморозуміння та взаємоповагу.

Щоденно спілкуючись з дітьми, педагоги ЗДО, як ніхто, відчувають і розуміють проблеми сучасної сім’ї. Найболючішими серед них є такі:

- зміни в структурі сім’ї (на жаль, поширеним явищем стала неповна сім’я);

- зменшення часу, який батьки приділяють спілкуванню з дітьми;

- енертність батьків та байдужість до справи ви­ховання дітей;

- зосередженість на матеріальному аспекті забезпечення розвитку дитини;

- зниження рівня психолого-педагогічної культури батьків.

Взаємодіяти з батьками як з однодумцями у справі виховання, розвитку й навчання дітей означає повноцінно забезпечувати процес гармонійного становлення особистості. Для цього необхідно змінити традиційні педагогічні підходи на результативніші, цікаві сучасним батькам.

Форми роботи з батьками 

1. Використання наочної інформації:

2. Урізноманітнення й наповнення новим змістом анкет для батьків і, звісно ж, використання результатів опитувань у плануванні подальших кроків щодо вдосконалення взаємодії.

3. Організація заходів партнерського спілкування за участю батьків та педагогів (засідань за круглим столом, дебатів, дискусій тощо).

4. Здійснення опосередкованого впливу на батьків за допомогою творчих завдань різної тематики, що передбачають творчу взаємодію дітей і дорослих.

5. Упровадження спільної проектної діяльності дітей, батьків і педагогів для розв’язання актуальних завдань, саморозвитку всіх учасників та зміцнення дружніх і родинних стосунків.

6. Удосконалення індивідуальної роботи із сім’ями  

7. Максимальне використання ранкових і вечірніх годин зустрічі з батьками дошкільнят для плідного спілкування.

Аби уникати формалізму у взаєминах з батьками вихованців, віддається перевага індивідуальним формам спілкування з членами родин, а також спільним інтерактивним заходам, що сприяють обміну кращим досвідом родинного виховання та популяризації прогресивних ціннісних орієнтирів у цій справі.

Отже, відносини дошкільної установи з сім'єю повинні бути засновані на співпрацю і взаємодію за умови відкритості дитячого садка всередину і назовні.

7. Предметно-розвивальне середовище.

Правильно організоване розвивальне середовище сприяє соціалізації дитини, впливає на всі аспекти її розвитку. Тому створення в дошкільному закладі повноцінного розвивального предметно-ігрового середовища та забезпечення відповідної позиції вихователя в організації діяльності дітей – провідний засіб реалізації завдань сучасного реформування освіти. Середовище має бути джерелом збагачення дитячої діяльності.

Розвивальне предметне середовище – це сукупність умов, які забезпечують різнобічний розвиток дітей; це система матеріальних об'єктів їхньої діяльності.

Одна з основних умов створення в дошкільних навчальних закладах будь-якого типу розвивального довкілля для дітей дошкільного віку є опора на особистісно-орієнтовану модель взаємодії між педагогом і дітьми. Це означає, що:

пріоритетною метою виховання є формування гармонійної і всебічно розвиненої особистості;

завдання педагога полягає у забезпеченні інтересів дитини, у задоволенні її природних нахилів і потреб;

дорослий у своїй педагогічній діяльності керується положенням: "Не поруч, не над, а разом".

Організація розвивального середовища для дітей дошкільного віку має свою специфіку, зумовлену насамперед особливостями психології та фізіології дітей.

Основні вимоги до обладнання ігрових куточків (центрів, зон):

Усі іграшки, матеріали, атрибути, предмети-замінники об'єднуються за функціональними ознаками відповідно до різних видів предметно-ігрової діяльності дітей (сюжетно-відображувальної, будівельної, рухової тощо).

Більшість дидактичних матеріалів, іграшок та картинок мають бути поліфункціональними, тобто використовуватися по-різному, залежно від мети діяльності.

Середовище має містити як відомі дитині компоненти, так і нові, незнайомі, які забезпечують її пізнавальний розвиток. Поповнюючи обладнання в куточку, вихователі дотримуються принципу поступового ускладнення, тобто вносити в групу нові іграшки та ігри згідно з вимогами програми та тими знаннями, яких діти набувають на заняттях. Кожну нову іграшку слід обов'язково обіграти, зробити дітям сюрприз.

Предметно-ігрове середовище в дошкільному закладі динамічне і мобільне, щоб діти вчилися активно ним користуватися, а також щоб забезпечувати їм свободу дій. Усе обладнання постійно поновлюється, видозмінюється і легко переноситься з одного центру в інший.

Предметно-розвивальні осередки дошкільного закладу облаштовуються у відповідності до наказу МОН України від 19 грудня 2017 року № 1633 «Примірний перелік ігрового та навчально-дидактичного обладнання для закладів дошкільної освіти»

8. Наступність між ЗЗСО та ЗДО.

Робота між ланками дошкільної освіти ІДНЗ № 6 та початковою освітою ІЗОШ № 2 відбувається на засадах інструктивно-методичні рекомендації МОН України від 19.04.2018 № 1/9-249 «Щодо забезпечення наступності дошкільної та початкової освіти»

Мета цієї роботи:

- забезпечити неперервність здобуття дітьми освіти між дошкільною та початковими ланками;

- спрямувати тенденцію розвитку дошкільної та початкової освіти в умовах реформування на засадах Концепції Нової Української Школи;

- визначити пріоритетність особистісно–орієнтовного, компетентністного, діяльнісного, середовищного підходів до розв’язання основних завдань. 

З метою обміну досвідом вихователів закладів дошкільної освіти та  учителів початкової школи тощо передбачено різні форми методичної роботи. А саме:

- взаємовідвідування вчителями та вихователями відкритих занять (інших форм організації освітньої роботи) з дітьми старшого дошкільного віку та уроків у початковій школі;

- анкетування педагогів закладів освіти з питань забезпечення гармонійного розвитку особистості дитини з метою вивчення потреб у підвищенні майстерності;

- підготовка і проведення спільних педагогічних рад, семінарів-практикумів, засідань «круглих столів», конференцій, консультацій, тематичних виставок тощо;

- організація роботи спільних методичних об’єднань, творчих груп вихователів закладів дошкільної освіти і вчителів початкової школи;

- розроблення методичних рекомендацій і порад;

- обмін педагогічним досвідом з різних питань щодо реалізації наступності між дошкільної та початкової ланками освіти;

- сприяння самоосвіті педагогів, підвищення їх фахової майстерності.

Встановлення зв’язку та творчої співпраці між закладом дошкільної освіти і початковою школою на рівні заходів з дітьми – необхідна умова успішного вирішення завдань наступності. Практичний аспект співробітництва у цьому контексті передбачає:

- попереднє знайомство вчителів зі своїми майбутніми учнями;

- відвідування вихователями відкритих уроків, позакласних заходів своїх колишніх вихованців-першокласників з метою спостереження за їх розвитком;

- проведення екскурсій;

- організацію спільних тематичних виставок дитячих робіт, вернісажів, конкурсів тощо;

- проведення спільних заходів для дітей старшого дошкільного віку та учнів початкової школи у закладах дошкільної і загальної середньої освіти (театралізованих вистав, відвідування музеїв тощо);

Узгодженості дій потребує і діяльність психологічних служб закладів дошкільної і загальної середньої освіти. Взаємодія закладів дошкільної і початкової освіти у питанні роботи соціально-психологічних служб включає:

- здійснення єдиного психолого-педагогічного контролю за динамікою розвитку дітей;

- дослідження рівня розвитку базових якостей особистості дітей старшого дошкільного віку як умови успішного навчання у початковій школі;

- аналіз умов успішної адаптації учнів першого класу до шкільного життя;

- застосування корекційно-розвивальних методів у роботі з дітьми старшого дошкільного і молодшого шкільного віку, які потребують індивідуального підходу;

- проведення спільних методичних заходів.

Об’єднані зусилля педагогічних колективів закладів дошкільної і загальної середньої освіти та батьківської громадськості забезпечить психологічно виважений та успішний для дитини перехід з попереднього рівня – дошкільна освіта, на наступний – початкова освіта.

9. Заключна частина

Освітня програма втілює прогресивні концептуальні підходи, нові погляди на роль дитини та педагога в освітньому процесі, форми організації дитячої життєдіяльності, адже окреслює оптимальний комплекс розвивальних, виховних, навчальних функцій і змістовних напрямів організації життєдіяльності в межах вікової компетентності дітей дошкільного віку. Висока якість дошкільної освіти буде забезпечена спільними зусиллями управлінських і методичних служб, педагогів і батьків, діяльність яких спрямована на формування загальної культури життєдіяльності дошкільнят, максимальне використання можливостей періоду дитинства для досягнення психологічних якостей дошкільної зрілості та особистісного зростання.

Виконання Освітньої програми дасть змогу:

- удосконалити організацію освітнього процесу в закладі з метою забезпечення ефективної реалізації завдань державного стандарту;

- забезпечити формування у дітей дошкільного віку мотивації до навчальної діяльності та саморозвитку;

- створити умови для якісного соціально-емоційного розвитку дитини старшого дошкільного віку як запоруки успішної самореалізації на наступному етапі життя в початковій ланці школи;

- забезпечити компетентнісний підхід до освітнього процесу;

- розширити спектр додаткових освітніх послуг;

- забезпечити збереження психічного здоров`я дітей раннього та дошкільного віку;

- задовольнити освітньо-культурні потреби здобувачів освіти;

- удосконалити систему підвищення професійної майстерності педагогів, надаючи пріоритет самоосвіті;

- упровадження в освітню практику сучасних інформаційних і комунікаційних технологій;

- упровадження ефективних технологій співпраці з батьками в практиці психолого-педагогічного партнерства;

- використання сучасних освітніх технологій у роботі з діть